Логотип
empty
Про проект
empty
Біографічна довідка
empty
Книжкова колекція
Сержа Лифаря
1Стародруки VI-XIX ст.
2Авторські видання
3Лифар і Дягілев
4Історія балету
5Лифар та дослідження
  його творчості
6Історія театру
7Історія музики
8"Пушкініана"
empty
Фотогалерея
empty
Балет на WWW
Друкувати Написати нам

КНИГИ З ІСТОРІЇ МУЗИКИ З КОЛЕКЦІЇ СЕРЖА ЛИФАРЯ

Цей розділ колекції правильніше було б назвати "Книги про композитора Ігоря Стравінського". Лифар протягом довгого часу дружив з цим композитором, здійснював постановки балетів на його музику. Знайомство з Ігорем Стравінським відбулося завдяки Сергію Дягілєву.

"СТРАВІНСЬКИЙ Ігор Федорович (1882 - 1971) - російський композитор, диригент, піаніст. Син провідного співака Маріїнського театру Федора Ігнатійовича Стравінського. З ранніх років перебував у колі художньої інтелігенції. В 9 років почав навчатися грі на фортепіано, а маючи 20 років приступив до серйозних занять композицією з Римским-Корсаковим. Творчість Стравінського відкрила нові шляхи взаємодії музичних і хореографічних образів, гнучкого і тонкого узгодження музики і танку. Перший балет Стравінського "Жар-Птиця" був створений у руслі шукань групи "Світ мистецтва", яку очолював організатор Російських Сезонів у Парижі С.П. Дягілєв.

Незабаром Дягілєв замовив Стравінському для Російських Сезонів у Парижі балети "Петрушка" і "Весна священна". Тріада балетів відкрила перший - "російський" - період творчості Стравінського, у якому композитор переломлює традиції "Могутньої купки", останні досягнення європейської музики, атмосферу балагану, сам дух народної пісенності. До балетів були дописані сцени зі співом і музикою "Весіллячко", опера "Соловей" та ін.

З 1914 року композитор живе за кордоном - у Швейцарії, у Франції та США. У свій "паризький" період Стравінський моделює різні музичні стилі епохи Люллі, Баха, Глюка, вбачаючи свою мету у встановленні "панування порядку над хаосом" (балети "Аполлон Мусагет", "Орфей"). В "американський" період діяльності він звертається до музики добахової епохи, до біблійних, культових сюжетів. За різкі переходи від однієї музичної мови до іншої Стравінський одержав прізвисько "людини з тисячею облич". Але він завжди відстоював самоцінність улюбленого мистецтва і завжди залишався глибоко російським композитором: "Можливо, в моїй музиці це не відразу видно, але це закладено в ній, це - у її прихованій природі…"

(Журнал "Мистецтво в школі". - 2001 - №1. - с. 43)

Партії Сергія Лифаря в балетах Стравінського:

1923 р. - "Весіллячко"; "Петрушка".
1925 р. - "Пісня Солов'я".
1927 р. - "Жар-птиця".
1928 р. - "Аполлон Мусагет".

Балетні постановки на музику Стравінського, які Лифар здійснив як хореограф:

1929 р. - "Байка про лисицю, півня, кота та барана".
1934 р. - "Історія солдата".
1948 р. - "Жар птиця".
1956 р. - "Аполлон Мусагет".

Зі спогадів С.П.Дягілєва:

"Коли Лифар уперше з'явився на репетиції "Байки про лисицю…" Стравінського, подумалося, що він усе життя тільки і робив, що створював балети. Він точно знав, чого хотів".

Зі спогадів Ф.І.Стравінського:

"...Успіх "Аполлона", як балету, варто приписати танцю Сержа Лифаря і красі баланчинської хореографії...".
"…12 червня 1928 року я диригував у Парижі. В театрі Сари Бернар першою виставою "Аполлона Мусагета"…Що стосується артистів балету, то вони були вище всяких похвал. Особливо Серж Лифар, тоді ще зовсім юний, добре все розуміючий, захоплений своїм мистецтвом…"

Книги про Ф.І.Стравінського:

Stravinsky in the theatre Lederman, Minna, ed. Stravinsky in the theatre. - New York, 1975. - 228 p.

A family album Stravinsky T. Catherine & Igor Stravinsky. A family album. - London, 1973

Sein Nachlass Strawinsky. Sein Nachlass. Sein Bild. - Basel, 1984. - 386 S.



© Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Вгору