Логотип
empty
Про проект
empty
Біографічна довідка
empty
Книжкова колекція
Сержа Лифаря
1Стародруки VI-XIX ст.
2Авторські видання
3Лифар і Дягілев
4Історія балету
5Лифар та дослідження
  його творчості
6Історія театру
7Історія музики
8"Пушкініана"
empty
Фотогалерея
empty
Балет на WWW
Друкувати Написати нам

СТАРОДРУКИ VI-XIX СТ.

ЛексиконЪ треязычный, сиречЪ реченій СлавенскихЪ, ЕллиногреческихЪ и ЛатинскихЪ, Сокровище; изЪ различныхЪ древнихЪ и новыхЪ книгЪ собраное и по Славенскому алфавиту вЪ чине разположеное. Изд. Феодором Поликарповым, вЪ Москве, 1704 года; всего 403 листовЪ. СчетЪ ихЪ вЪ верху, сЪ права; а вЪ низу помета по тетрадям.

Лексикон

Опис дається з "Обстоятельного описанія старопечатныхЪ книгЪ славянскихЪ и россійскихЪ, хранящихся вЪ библіотеке графа Федора Андреевича Толстова. ИздалЪ ПавелЪ СтроевЪ в 1829 году." (с.419-420) :

"Ныне же повеленіемЪ державнейшаго мудролюбивейшаго монарха нашего, великаго государя царя и великаго князя Петра Алексіевича, всея Великія и Малыя и Белыя Россіи самодержца; при благороднейшем государе нашемЪ, царевиче и великом князе Алексіи Петровиче; вЪ царствующем великом граде Москве, вЪ его царствей типографіи изданое: вЪ лето міробытія 7213, отЪ воплощенія же Бога Слова 1704 го, индикта 13, месяца декемвріа первое".

Въ начале (небольшое) Вступленіе: любезному читателю, на Славянском, Греческом и ЛатинскомЪ (каждое на 2 стран.). ПотомЪ : "Читателю благоразумному увещателное извещеніе (на 7 стран.), о пользе сей книги. Въ немЪ (между прочим) сказано: Лексикон

"……. Того ради и благочестивейшіи наши Россійстіи царіе, яко воистинну суще благочестія и престола Греческаго преемницы, тако и премудрости оных явишася ревнители и хранители, и издревле (даже доныне) ЕллиногреческихЪ наукЪ училища, тщателно, во своей блачестивей державе, умножаютЪ: яко рещи прежде вЪ Кіеве, а ныне и вЪ самомЪ царствующемЪ граде Москве; идеже и мы который талантецЪ, Славено-Греко-ЛатинскихЪ наукЪ, Божіею помощію, приобретохомЪ. Сій, зде, любезныя нашея отчызны мудролюбцемЪ, чрезЪ сію книжицу, преподаемЪ: яко, да утесняемыя во ГрецехЪ премудрость, зде, во православномЪ государстве, плодится, во утвержденіе правыхЪ ГреческихЪ догматЪ и Языка. Приложися же и третій языкЪ, Латинскій, того ради: яко ныне, по кругу земному, сей діалектЪ, паче иныхЪ, во гражданскихЪ и школныхЪ делехЪ обносится; такожде и о всякихЪ наукахЪ и художествахЪ, ко человеческому жителству нуждныхЪ, книги премноги, сЪ иныхъ языковЪ преведены и вновь сочинены. Вкратце рещи: несть кому лишитися обрести, егоже бы пожелал имети ко своей потребе, тако художникЪ, яко и военныхЪ делЪ искусный ратоборецЪ."

"………… Ведяще же, яко во многихЪ, наче же мудршихЪ и старшихЪ, совете спасеніе, упросихомЪ, дела сего кЪ смотрительству и правому сужденію, мужей премудрыхЪ и богословныхЪ. И вЪ первыхЪ убо, премудраго и превелебнаго отца, преосвященнаго Стефана Яворского, митрополита Рязанского и Муромского: мужа суща словом и деломЪ преславна и православна, вЪ ЛатинскомЪ же и СлавенскомЪ языцехЪ изящна, богословіи и свободныхЪ наукЪ верху не краемЪ перста коснувшася. Еще пречестнаго отца Рафаила Краснополскаго, ректора тогда бывша Московскаго Славено-Латинскаго училища: и сего, вЪ таковыхЪ же ученіяхЪ и во изрядстве Латинскаго діалекта. Сіи вси, тако премудріи, яко и честніи, единомудренно, кійждо вЪ чесомЪ возможе, овЪ Еллинское, инЪ же Латинское, сразмотривше и недостаточно его наполнивше, дело сие добро быши и полезно судиша и утвердиша." и проч."

"У зв'язку з широкою мережею загальноосвітніх та спеціальних шкіл, що відкрилися в першій чверті 18 століття, з'явилася дуже велика потреба в підручниках, особливо для початкового навчання. Крім букварів, видавалися словники, наприклад, "Лексикон треязычный, сиречь речений славенских, еллино-греческих и латинских сокровище", составленное Ф.Поликарповым. Словники і посібники для вивчення іноземних мов були необхідні в міжнародних відносинах, у навігації, у науці, тому їх виданню приділялася велика увага." (Баренбаум И.Е. История книги .-с. 44)

Книга знаходилась в книжковому зібранні С.П. Дягілева. Після його смерті перейшла у власність Сержа Лифаря.



© Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Вгору